МОЛОТИ́ТИСЯ, отиться, недок.
1. Вибиватися з колосся, волоття, стручків і т. ін. (про зерно). Пшениця добре молотиться:
// безос. Як на току молотиться, то і в хаті не колотиться (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 103).
2. Пас. до молотити 1.