МАЛОДУ́ШНИЙ, а, е. Те саме, що боязкий 1; легкодухий. — Подумавши, — сам зрозумієш, що вибраний мною спосіб — єдиний: показати самого себе перед Ольгою малодушним, несправедливим, мізерним боягузом (Петро Колесник, Терен.., 1959, 304);
// Спричинений відсутністю мужності. Хто боїться труднощів будівництва соціалізму, хто дає себе залякати ними, хто вдасться в розпач або малодушну розгубленість, той не соціаліст (Ленін, 30, 1951, 469).
МАЛОДУШНИЙ
Тлумачення слова