КУЧУГУ́РИТИСЯ, иться, недок. Здійматися, виднітися кучугурами. Море кучугурилося.., мінилося на сонці срібними лезами (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 170); Переліски в бік до Сойму та очерета понад Вірським ставом кучугурилися над білою гладінню, наче випушка білого смушку на білому ж кожусі (Юрій Смолич, Реве та стогне.., 1960, 587);
// Те саме, що громадитися 2. Біля них [шкільних парт] кучугурилась величезна купа викинутих після перев’язок брудних закривавлених бинтів (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 196).
КУЧУГУРИТИСЯ
Тлумачення слова