ГРОМА́ДИТИСЯ, диться, недок.
1. Скупчуватися в одному місці, збиратися разом. Незабаром почали до нашого огнища громадитися втікачі й з інших компаній (Іван Франко, IV, 1950, 267); По дорозі громадилися коло нього хлопці і дівчата (Степан Ковалів, Тв., 1958, 615); Наче хмари, що раптово тьмарять погожий день, починають рости, громадитися.., так збільшувалося невдоволення, ширилися плітки, чутки навколо друкарні (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 178).
2. Здійматися над іншими предметами; височитися. Там громадилися величезні скелі, серед яких любили ховатись лисиці (Микола Трублаїні, I, 1955, 277); З кам’яної церковної вежі, що зухвало громадилася над землею.., линуло одноманітне, настирливе бім-бом, бім-бом… (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 68);
// Безладно розміщуватися, лежати купами. На машинах громадились покалічені машини, потрощені, посічені кулями літаки, забинтовані солдати (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 332).
3. Пас. до громадити 1.