КРИЖИ́НКА, и, жін. Зменш. до крижина. Де-не-де, ховаючись у воді, пливли за течією по ковбані крижинки (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 285); * Образно. В її душі розтанула остання крижинка сумніву (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 176); * У порівняннях. Холодні очі сковзнули по всьому, наче крижинки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 412).
КРИЖИНКА
Тлумачення слова