КРИЖИ́НА, и, жін. Крижана брила. Серед крижин, що море вкривали, з’явилося судно (Микола Трублаїні, I, 1955, 142); Над рікою лунає тріск і гук — одна якась крижина одривається від берега, летить на інші, .. розколюється (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 87); * У порівняннях. Був він [саркофаг] холодний, важкий, мов крижина з північного моря (Леся Українка, I, 1951, 425);
// Шматок криги (у 1 знач.). Грицько присів, знайшов крижину й кинувся.. навперейми собаці (Степан Васильченко, I, 1959, 163); * Образно. Ти кажеш — у тебе крижина В грудях замість серця лежить (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 292); * У порівняннях. З того менту, як вона побачила їх разом, кров захолола в її жилах, серце стало крижиною і холод не…б’ється в грудях (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 268).
КРИЖИНА
Тлумачення слова