КОРОТЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до короткий. При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 195); Панкратов зробив коротеньку доповідь (Олесь Донченко, 11, 1956, 62).
КОРОТЕНЬКИЙ
Тлумачення слова