КІСКА

КІСКА 1, и, жін. Зменш.-пестл. до коса 1. Тоненький голос співав про милу, про муки серця, ..тонкі дівочі кіски (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 148); Дві темні коротенькі кіски з туго вплетеними в них зеленими кісничками стирчали біля вух (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 173).

КІСКА 2, и, жін.

1. Зменш.-пестл. до коса2.

2. діал. Ніж із куска коси (див. коса 2). Пороблю було кіскою млинові колеса й шестерні, зовсім як у млині (Нечуй-Левицький, I, 1956, 56).