КАРБУВА́ННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням карбувати. Техніка карбування та інкрустації використовувалася для оздоблення зброї та військового спорядження (Народна творчість та етнографія, 1, 1969, 73); Нині Ленінградський монетний двір є унікальним у країні підприємством, де поряд з карбуванням металевих монет успішно розвивається такий складний і цікавий вид мистецтва, як модельєрне (Наука і життя, 12, 1960, 9).
2. Те, що вирізьблене на чому-небудь; карбований орнамент, зображення. Нелі гидко пригублюватись до келиха, обкладеного ззовні почорнілим карбуванням (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 363); Ковані вироби часто оздоблювали карбуванням, що його наносили на поверхню предмета (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 419); Сповнені гумору карбування.. «Біля джерела» і «Продавець кераміки» (Вітчизна, 5, 1969, 224).