ГРАНКА 1 и, жін. Стовпець друкарського набору, що має довільну кількість рядків;
// Відбиток такого стовпця для читання коректорами, редакторами і т. ін. Чумак тим часом узяв на столі гранки Павлової збірки, став переглядати (Андрій Головко, II, 1957, 476); Він жив у флігельку нашого дідуся, бігав по гранки в редакцію, чистив з дідусем садок (Оксана Іваненко, Таємниця, 1959, 157).
ГРАНКА 2, и, жін. Зменш. до грань 1 2. Дім боярина збудований був із грубих, у чотири гранки гладко обтесаних .. ялиць (Іван Франко, VI, 1951, 74).