ГОЛОСОВИЙ

ГОЛОСОВИ́Й, а, е. Прикм. до голос 1, 3. Зрозуміло, що насичена почуттям сценічна мова викликає і збільшене голосове навантаження (Художнє читання.., 1955, 16); [Хмара:] Він помітив у дівчини видатні голосові дані і почав працювати з нею (Олександр Корнійчук, Чому посміх. зорі, 1958, 78).
▲ Голосові зв’язки — внутрішні еластичні складки поверхні гортані, які беруть участь у творенні звуків. З порожнини носа повітря проходить у дихальне горло — гортань з її голосовими зв’язками (Наука і життя, 3, 1960, 43); Голосова щілина — найвужче місце між голосовими складками, через яке проходить повітря при вдиху і видиху. На бічних стінках найвужчого місця порожнини [гортані] оболонка утворює пару складок, між якими знаходиться голосова щілина (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 71).