ГОЛОСО́К, ска, чол. Пестл. до голос 1, 3. Хватавсь.. Енеєчка свого обняти, По-батьківськи поціловати [поцілувати], Його почути голосок (Іван Котляревський, I, 1952, 152); У неї був на диво красивий, високий, срібний голосок, і сама вона день від дня ставала вродливішою (Вадим Собко, Звичайне життя, 1957, 35).
ГОЛОСОК
Тлумачення слова