ГОЦ, виг.
1. Те саме, що гоп 1. Не кажи гоц, поки не перескочиш (Номис, 1864, № 52).
2. діал. Водоспад. Несподівано заскочила повінь, люті габи збили Марічку з ніг, кинули потім на гоц і понесли поміж скелі в долину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331).