ГЛУХА́НЬ, я, чол., розм. Те саме, що глухар 2. До нього знову повернулися пісня і слух, хоча, довго не хотіли примиритися з цим ті безжалісні просмішники, які навіки охрестили його глуханем (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 172).
ГЛУХАНЬ
Тлумачення слова