ГЛУХА́Р, я, чол.
1. Великий птах з родини тегеревових; глухий тетерев. Не росомаха в сітях віт — важкий глухар злітає… (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 280); В Карпатських і Кримських горах можна зустріти.. рябчиків, глухарів, лебедів (Іван Цюпа, Україна.., 1960, 88).
2. розм. Глуха людина. [Васильович:] Та ну тебе. Глухий чорт. [Федорович:] Як ти сказав, Васильовичу? [Васильович:] Глухар! (Іван Микитенко, I, 1957, 27); Уночі вартує, глухар Щур (Семен Скляренко, Помилка, 1933, 63).
3. Великий гвинт з шестигранною або квадратною голівкою. Інколи [при з’єднанні деталей] замість шпильок застосовують глухарі.., що формою подібні до болтів, але виконують роль шпильок (Практикум з машинознавства, 1957, 174).