ГІЛЧАСТИЙ 1, а, е. Те саме, що гіллястий. Тихий день ввійшов у сад гілчастий, Пахощі медвянії розлив. Як же треба берегти те щастя, За яке життям ти заплатив (Любов Забашта, Вибр., 1958, 27).
ГІЛЧАСТИЙ 2, а, е, діал. Голчастий. Од соснового гілля впали гілчасті тіні на голівки, на мармурові лиця (Степан Васильченко, I, 1959, 307); Не верба, не ламка тополина, — шпилькувата гілчаста ялина сизе віття здійма на зорі (Микола Рудь, Дон. зорі, 1958, 24); То працюють правнуки й онуки Тих дідів, хто на пісках садив Сосни ці дзвенючі та гілчасті (Петро Дорошко, Серед степу.., 1952, 103).