ДЗВЕ́НЬКІТ, коту, чол., діал. Те саме, що дзвенькання. За столом стояла тиша, порушувана тільки тихим дзвенькотом виделок і ножів (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 91).
ДЗВЕНЬКІТ
Тлумачення слова
ДЗВЕ́НЬКІТ, коту, чол., діал. Те саме, що дзвенькання. За столом стояла тиша, порушувана тільки тихим дзвенькотом виделок і ножів (Вадим Собко, Біле полум’я, 1952, 91).