ДУШКО́М, присл., розм. Те саме, що духом. Всі підносять чарки, вихиляють душком, а батько родини кидає свою додолу (Іван Франко, IV, 1950, 344); Опустився [Хома] на лаву і душком випив пиво (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 18).
ДУШКОМ
Тлумачення слова