ЧОРНОЗЕМНИЙ

ЧОРНОЗЕ́МНИЙ, а, е. Прикм. до чорнозем. Берег і тут [на р. Буг] чорноземний, трав’янистий, і вода не шипить у як на піску, а глухо клекоче (Михайло Стельмах, II, 1962, 57);
//  Багатий на чорнозем. Основними районами вирощування гороху є чорноземна лісостепова і нечорноземна смуги європейської частини СРСР (Зернові бобові культури, 1956, 12);
//  перен., розм. По-селянському щирий, безпосередній, міцний. Він аж схлипнув від хвилювання, оцей бідолашний чорноземний Ромео, в полотняній сорочці і притертих на колінах штанях (Іван Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 130);  * Образно. Буде.. розцвіт літератури — не конфетної, мішурної, панської, а справжньої, міцної, залізної, чорноземної літератури (Василь Еллан, II, 1958, 170).