ЧОРНОЗЕМ

ЧОРНО́ЗЕМ, у, чол. Родючий чорний ґрунт, багатий на перегній, що утворився переважно в степових і лісостепових районах. На території України виділяються такі найголовніші типи ґрунтів: дерново-підзолисті, дернові, сірі лісові, чорноземи, каштанові, болотні, бурі лісові (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 567); З-під гіллястих кущів дихає на неї тепле повітря, насичене пахощами чорнозему (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 247); Ниви всипані густісінько вапняними камінчиками, а пісок з грубим додатком глини робив враження чорнозему (Лесь Мартович, Тв., 1954, 257); Опале мокре листя прилипає до чобіт разом з чорноземом (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 174);
//  Поле, площа з таким ґрунтом. Нарешті, заздалегідь узнавши всі ціни і на чорнозем, і на суглинок, і на супісок, вона твердо вирішила продати дві півдесятини (Михайло Стельмах, II, 1962, 234); До шелюгів дорога була добра, піщана. І шелюгами. А потім пішли чорнозем та солонці (Андрій Головко, II, 1957, 79).