БРУКІ́ВКА, и, жін. Те саме, що брук. Кінські ноги б’ють бруківку.., викрешуючи підковами іскри (Анатолій Шиян, Магістраль, 1934, 238); Один квартал села має вже тротуари, а вся центральна вулиця — акуратну хазяйську бруківку (Юрій Яновський, II, 1954, 180).
БРУКІВКА
Тлумачення слова