БРУК, у, чол. Дорога або вулиця (мостова), вимощена камінням. Розтинався раптом голосний гуркіт коліс по бруку (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 174); Брук був такий розбитий, що шофер об’їжджав його узбіччям (Олександр Копиленко, Земля.., 1957, 39).
БРУК
Тлумачення слова