БОЖИ́СТИЙ, а, е, рідко.
1. Те саме, що божий. Тепер я сам, як день божи́стий, Сиджу, співаю акафісти (Іван Франко, XIII, 1954, 46).
2. Те саме, що божественний 1. [Голос покликача судового:] Зволив божи́стий цезар-імператор у щоб Кнея Люція скарать вигнанням (Леся Українка, II, 1951, 543).