БОБИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до бобиль;
// Належний бобилеві. Він [Омелько] не міг заснути і довго зітхав та перевертався з боку на бік у своїй занедбаній бобилячій хаті (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 49).
БОБИЛЯЧИЙ
Тлумачення слова
БОБИ́ЛЯЧИЙ, а, е. Прикм. до бобиль;
// Належний бобилеві. Він [Омелько] не міг заснути і довго зітхав та перевертався з боку на бік у своїй занедбаній бобилячій хаті (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 49).