БІЛОЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до білка 1. З дерева на дерево перескакують білочки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 154); * У порівняннях. Як білочка на деревину в лісі.., збігла [дівчина] прудко на згірок (Панас Мирний, II, 1954, 35).
♦ Обідрати як білочку кого див. обдирати.