БІДУВА́ННЯ, я, сер. Стан за значенням бідувати. Крайні бідування для мас, створювані війною, не можуть не породжувати революційних настроїв і рухів.. (Ленін, 21, 1950, 132); Убогій Марусі здавалось, що вже настав кінець її бідування (Нечуй-Левицький, III, 1956, 333); Від університетських часів почалося Мартовичеве бідування. Батько не міг йому нічого давати, постарівся (Василь Стефаник, II, 1953, 27).
БІДУВАННЯ
Тлумачення слова