БЕЗВІДМОВНІСТЬ

БЕЗВІДМО́ВНІСТЬ, БЕЗОДМО́ВНІСТЬ, ності, жін., рідко. Абстр. ім. до безвідмовний 2. Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, що тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш (Марко Вовчок, I, 1955, 296).