БЕЗУСТАННО. Присл. до безустанний. Лінивою, тихою ходою чвалають круторогі бедраті воли, похитують лобатими головами, жують безустанно жвачку (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 180); Радянський народ безустанно бореться за підвищення продуктивності праці, за створення достатку матеріальних благ (Літературна газета, 19.III 1957, 1).
БЕЗУСТАННО
Тлумачення слова