БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНО. Присл. до безапеляційний 2. Він сказав се так рішуче, безапеляційно, що я й не думав сперечатися з ним (Іван Франко, III, 1950, 223); І вона.. твердо й безапеляційно вирішує: справді, з ним щось діється (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 62).
БЕЗАПЕЛЯЦІЙНО
Тлумачення слова