БЕЗАПЕЛЯЦІЙНИЙ

  1. ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИК
  2. Б
  3. БЕ
  4. БЕЗАПЕЛЯЦІЙНИЙ
Тлумачення слова

БЕЗАПЕЛЯЦІ́ЙНИЙ, а, е.

1. юр. Який не може бути оскаржений, не підлягає апеляції.

2. Який не допускає заперечення, сумнівів; незаперечний, категоричний. Цей жест завжди означав, що слова професора безапеляційні й дискусії не підлягають (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 85); — Що ж, поїхали до мене! — говорить [о. Миколай] безапеляційним тоном (Михайло Стельмах, I, 1962, 411).