ЗЖОЛОБЛЕНИЙ

ЗЖОЛО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зжолобити;
//  у знач. прикм.  * Образно. Лодиженко підвівся з килима і звернув увагу на Сир-Дар’ю. Та її не можна було обминути оком. І свіжість, і сила воднораз відбилися в її зжолобленім, блискучім проти сонця череві (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 222).