ЗЖА́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зжати. Він зривав з голови чужу шапку і пітними солоними устами припадає до зжатого поля (Михайло Стельмах, II, 1962, 68);
// зжато, безос. присудк. сл. — О, про молотьбу люди думають. А в кого то ще й не зжато (Андрій Головко, I, 1957, 271).
ЗЖАТИЙ
Тлумачення слова