ЗИМОВИК, а, чол., рідко.
1. Те саме, що зимівник 1. Уже останні дикі гуси в вирій полетіли, пасіку в зимовик поставили (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 160).
2. Те саме, що зимівник. Скінчивши своє діло, недовго він зоставався в коші, дуже вже старий був і, подякувавши за хліб-сіль, помандрував собі у степи, щоб де-небудь сісти зимовиком і завести пасіку, бо дуже кохався у бджолі (Олекса Стороженко, I, 1957, 202).