ЗИ́МНІЙ, я, є, розм. Те саме, що зимовий. Сумний зимній вечір заглянув через вікна в хату (Нечуй-Левицький, II, 1956, 300); Короткий день минає, настає ніч зимня, довга (Панас Мирний, III, 1954, 17); Проти сонця дим, проти зимнього патлатий, що з труби зверта від хати й понад садом молодим тане, тане дим… (Павло Тичина, II, 1957, 200).
ЗИМНІЙ
Тлумачення слова