ЗИМІ́ВЛЯ, і, жін.
1. Те саме, що зимування. Особлива увага звертається на заготівлю кормів для забезпечення зимівлі худоби і дальшого піднесення продуктивності тваринництва (Радянська Україна, 4.VIII 1959, 2); Коріння карликових дерев, розташоване близько від поверхні ґрунту, при несприятливих умовах зимівлі може бути пошкоджене морозом (Колгоспник України, 10, 1960, 33).
2. Місце, приміщення, де хто-небудь зупиняється, живе взимку. В чорному отворі на порозі зимівлі швидко з’являються з берданкою в руках Худяков (Олександр Довженко, I, 1958, 104); Суворої зими, коли вовчі зграї блукали навколо аулів, у задушливих зимівлях, часто виритих просто в землі, збиралися казахи на нараду (Олесь Донченко, I, 1956, 146).