ЗИГЗИ́ЦЯ, і, жін., нар.-поет. Зозуля. Безвісної птиці зигзиці Осипались крила гінкі (Платон Воронько, Вел. світ, 1948, 23); * У порівняннях. — Полечу, каже, зигзицею, Тією чайкою вдовицею, Та понад Доном полечу, Рукав бобровий омочу В ріці Каялі (Тарас Шевченко, II, 1953, 336).
ЗИГЗИЦЯ
Тлумачення слова