ЗВИ́ВИСТИЙ, а, е. Який має звиви, вигини, закрути. За селом чоловік подався не прямою дорогою, а звивистою.. стежиною, щоб менш попадатися людям на очі (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 587); Рівнинні ріки, які течуть на наносних покладах і слабких ґрунтах, часто змінюють напрям і мають звивисте русло (Колгоспна виробнича енциклопедія, I, 1956, 242); Огненні блискавки тепер уже частіше кресали в небі палаючий, звивистий слід (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 30);
// Хвилястий. Спокійне магнітне поле записується у вигляді прямої або трохи звивистої лінії (Наука і життя, 12, 1960, 23);
// Який має здатність вигинатися, кихилятися. Вероніка.. йшла, вигинаючись усім своїм довгим звивистим тілом (Павло Загребельний, День.., 1964, 263);
// Спіралеподібний. Не можна допускати при свердлінні [металу] утворення довгих звивистих стружок, бо вони можуть чіплятися за одяг або за руки і завдати поранень (Практикум з машинознавства, 1957, 89).
ЗВИВИСТИЙ
Тлумачення слова