ЗВИВ, у, чол. Дугоподібний заворот, вигин; звивина. А дорога — тільки звиви, Смерть, здається, на укосі, Може, в нас шофер щасливий, Що живі ми ще і досі (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 252); Шосе та залізниці вирівняли звиви річкових шляхів (Наука і життя, 11, 1962, 36);
// Крива або спіралеподібна лінія; закрут. Червоні, жовті й сині квіти вишуканими звивами оповивають профілі античних богинь (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 9);
// Спіралеподібний, круговий рух чого-небудь. Хмари завихрені в бистрому звиві (Микола Бажан, Роки, 1957, 203).
ЗВИВ
Тлумачення слова