ЗВИТЯ́ЖНИЦЬКИЙ, а, е, уроч., рідко. Те саме, що звитяжний 1. Як можна забути ті грози криваві, що чорно шуміли по нашій землі, ті грізні походи в звитяжницькій славі, тривожні міста у диму і у млі (Володимир Сосюра, Зел. світ, 1949, 126).
ЗВИТЯЖНИЦЬКИЙ
Тлумачення слова