ЗВИ́ННО, діал. Присл. до звинний. Поляна була в такій глушині, що ніхто з людей сюди не заходив. Тільки прибіжить іноді з гущавини зайчик, ..пристрибає звинно білочка поласувати горішків торішніх (Петро Козланюк, Мандрівники, 1946, 3).
ЗВИННО
Тлумачення слова