ЗВИ́ХРЮВАТИСЯ, юється, недок., ЗВИ́ХРИТИСЯ, иться, док.
1. Здійматися, закручуватися вихором. А над радгоспним степом тим часом звихрюється клубочком курява (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 79); Мина Минович.. замашно сів у м’яке крісло, аж пилюга звихрилась (Євген Кравченко, Бувальщина, 1961, 133).
2. Розвіватися, розтріпуватися від сильного пориву вітру.