ЗВИЧАЙНЕНЬКО. Присл. до звичайненький. Зазмагались [сонечко і дощик]. — Хто все плодить: Груші, сливи, огірочки? — А без мене, — дощ доводить, — Враз пов’януть всі садочки! — Так сперечались довгенько І на тому покінчили, Щоб робити звичайненько їм обом, як перш робили (Павло Грабовський, I, 1959, 452); Вона привіталася до всіх звичайненько, всі відповіли їй так само, тільки сваха Одарка немов не примітила її (Любов Яновська, I, 1959, 384).
ЗВИЧАЙНЕНЬКО
Тлумачення слова