ЗВИЧА́ЙНЕ, присл., рідко. Те саме, що звичайно 1—3. Чому її погляд, звичайне такий холодно-байдужий, тепер блищить вогким промінням щирих, аж болючих радощів? (Леся Українка, III, 1952, 745); Думала іти в черниці Або вбитись, утопитись, Так жаль маленьких діток стало — Звичайне, мати, що й казать (Тарас Шевченко, II, 1963, 268).
ЗВИЧАЙНЕ
Тлумачення слова