ЗВУ́ЖЕННЯ, я, сер.
1. Дія за значенням звузити і стан за знач. звузитися. Нерідко трапляються випадки, коли люди хворіють на природжене звуження великих судин (Наука і життя, 2, 1959, 32); Дуже серйозний спосіб підвищення легкості сприймання це є звуження сфери застосування анафоричних займенників [3 особи] (Мовознавство, IV—V, 1947, 129); Внутрішні непорозуміння і сварки між партіями, загальне звуження розумового горизонту.. — це умови, які надто шкідливо впливають на розвиток літератури і її талантів (Іван Франко, XVI, 1955, 106); Наближення агітації до життя аж ніяк не означає звуження її тематики (Радянська Україна, 4.X 1956, 1); Ми повстали і завжди будемо, звичайно, повставати проти звуження політичної боротьби до змови.. (Ленін, 5, 1948, 428).
2. Звужене, вузьке місце. Природа неначе сама підготувала добре місце для створення Братського гідровузла в Падунському звуженні (Наука і життя, 8, 1956, 15); Між головою та тулубом [у тритона звичайного] добре помітне шийне звуження (Визначник земноводних та плазунів, 1955, 26).