ЗВУГЛІ́ТИ, ію, ієш, док.
1. Згорівши, обгорівши, зітлівши, перетворитися на вугілля. * Образно. Заплющує [Дарка] очі на те, що її серце вже звугліло від туги за ним (Ірина Вільде, Б’є восьма, 1945, 117).
2. Почорніти від вогню, диму і т. ін.
ЗВУГЛІ́ТИ, ію, ієш, док.
1. Згорівши, обгорівши, зітлівши, перетворитися на вугілля. * Образно. Заплющує [Дарка] очі на те, що її серце вже звугліло від туги за ним (Ірина Вільде, Б’є восьма, 1945, 117).
2. Почорніти від вогню, диму і т. ін.