ЗВУГЛІЛИЙ

ЗВУГЛІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до звугліти;
//  у знач. прикм. Щось загуло, затріщало, звуглілий будинок розсипався, як паперова коробка (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 308); А на ранок зі сходу в село заступає піхота, ..у знайоме село, у звуглілі та чорні ворота Коломийченко входить (Сава Голованівський, Поезії, 1955, 115).