ЗВОРОХО́БИТИСЯ, блюся, бишся; мн. зворохобляться; док., діал. Розхвилюватися. Зворохобився маленький Петруньо, погнівався на бабуню, на сестричку Олесю (Степан Ковалів, Тв., 1958, 429);
// перен. Збунтуватися. Зворохобилось і вірне колись Каганові військо. Всі вимагали смерті Овадія. Ні обіцянки, ні погрози — ніщо вже не стримувало їх (Дмитро Міщенко, Сіверяни, 1961, 77).
ЗВОРОХОБИТИСЯ
Тлумачення слова