ЗВОЛОЖНІЛИЙ

ЗВОЛОЖНІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зволожніти;
//  у знач. прикм. Коваль потер скроні долонями, торкнувся рукою зволожнілого волосся (Вадим Собко, Срібний корабель, 1961, 176); Дмитро, притулившись гарячим лобом до зволожнілого скла, дивився в оповиту темрявою далину (Павло Автомонов, Щастя.., 1959, 183).