ЗВЯ́ГА, и, жін., діал.
1. Гавкання. Не боїться вовк собаки, але його звяги (Номис, 1864, № 7253).
2. Сварка. Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому [в домі] (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 536).
ЗВЯ́ГА, и, жін., діал.
1. Гавкання. Не боїться вовк собаки, але його звяги (Номис, 1864, № 7253).
2. Сварка. Вони щодня вагуються. Така звяга йде в дому [в домі] (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 536).