ЗВІТУВАТИ, ую, уєш, недок.
1. перед ким, кому. Письмово чи усно давати звіт про свою роботу, діяльність, про стан чого-небудь і т. ін. Партгрупорг Василь Келембет звітував перед групою про свою роботу (Юрій Яновський, II, 1954, 105); Названий всіма я вами кандидатом в депутати. Не словами, а ділами буду вам я звітувати (Павло Тичина, II, 1957, 205);
// бухг. Робити повідомлєння-підсумок про витрату і розподіл грошей, яких-небудь цінностей. Щомісяця бухгалтер звітує на правлінні про виконання прибутково-видаткового кошторису (Радянська Україна, 2.VIII 1951, 3).
2. Докладно розповідати про що-небудь або пояснювати щось. Не тільки командири батальйонів, а навіть командири рот щовечора приходили до Шрама, звітуючи про минулий день (Вадим Собко, Вогонь.., 1947, 116);
// Демонструвати успіхи колективу або окремої особи в мистецтві, літературі і т. ін. У Жовтневому палаці культури звітували колективи художньої самодіяльності Закарпатської області (Літературна Україна, 22.VI 1965, 1).